1. Словник української мови в 11 томах

осадницький

ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до оса́дник;

// Належний осадникові, осадникам.

Що ближче до кордону, то менше людських осель — самі осадницькі хутори (Козл., Весн. шум, 1952, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осадницький — оса́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осадницький — -а, -е. Прикм. до осадник. || Належний осадникові, осадникам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осадницький — ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до оса́дник. Топтав тебе [землю] шляхти осадницький кінь (П. Усенко); Осадницькі дівки цінувалися на вагу золота, а про сільську, та ще схизматичку, Тосик не хотів і думати: сам же осадник (Б. Словник української мови у 20 томах