осадництво
ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд буржуазно-поміщицької Польщі.
Колонізація і військове осадництво в Західній Україні проводились польсько-шляхетським урядом аж до 1939 року (Козл., Відродження.., 1950, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осадництво — оса́дництво іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- осадництво — -а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у період між двома світовими війнами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осадництво — ОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західнобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі у 20–40-х рр. XX ст. Колонізація і військове осадництво в Західній Україні проводились польсько-шляхетським урядом аж до 1939 року (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах