1. Словник української мови у 20 томах

освідчити

ОСВІ́ДЧИТИ див. осві́дчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освідчити — осві́дчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. освідчити — див. освідчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освідчити — Заявити Словник застарілих та маловживаних слів
  4. освідчити — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
  5. освідчити — ОСВІ́ДЧИТИ див. осві́дчувати. Словник української мови в 11 томах
  6. освідчити — Освідчити, -ся см. освідчати, -ся. Словник української мови Грінченка