освіжати

ОСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док.

1. що. Робити свіжим, чистим.

Пройшов невеликий дощ і освіжив листя (О. Донченко);

Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... (Панас Мирний);

// безос.

* Образно. Що тоді робилось у степу! Ніби весняним вітром з-під сонця війнуло, освіжило душу кожному. З піснями, з прапорами ішли селяни .. – Царя скинуто! (О. Гончар);

// Виклика́ти відчуття свіжості, прохолоди.

Холодний терпкий сік [грушки] освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (М. Стельмах);

Рустем вийшов на вулицю, щоб освіжити голову (М. Коцюбинський);

Освіживши водою обличчя, Ганна присіла .. на бережку (О. Гончар).

2. кого. Знімати з кого-небудь відчуття втоми, відновлювати чиїсь сили, повертати комусь бадьорість.

Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (О. Кобилянська);

Кубок огнистого вина відразу освіжив його, немов розбудив його живу силу до нового життя (І. Франко);

Лісова прохолода освіжала людей і коней (Григорій Тютюнник);

Холодна вода освіжила в'язальниць, що розпластались у затінку під копами (К. Гордієнко).

3. кого, перен. Виклика́ти приплив нових духовних сил, наснаги, працездатності; духовно оновлювати, наснажувати.

Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела .. на живу колію (І. Франко);

Дуже було б добре, коли б Ви справді зібрались в Гуцульщину. Це освіжило б Вас, Ви могли б там спочити, як ніде (М. Коцюбинський);

Бесіди з народом з приводу шукання щастя – ось що освіжувало Сковороду в його роботі (П. Тичина).

4. що, перен. Змінювати, додаючи що-небудь нове (одяг, обстановку і т. ін.).

Освіжити сукню комірцем;

Освіжити інтер'єр кабінету;

// Робити що-небудь яскравішим, барвистішим.

Блякле осіннє сонце іскорками миготіло на зброї і освіжало одноманітний сірий тон степу і військового строю (П. Панч);

// Вносити новий, свіжий струмінь у яку-небудь справу.

Життя в Глухові пожвавішало. Зате в самому інституті стало ще нудніше. Почувалося, що все тут потрухло, поцвіло, а як усе це освіжити – не знали (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освіжати — освіжа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. освіжати — -аю, -аєш, рідко освіжувати, -ую, -уєш, недок., освіжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Робити свіжим, чистим. || безос. || Викликати відчуття свіжості, прохолоди. 2》 Знімати з кого-небудь відчуття втоми, відновлювати чиїсь сили, повертати комусь бадьорість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освіжати — БАДЬОРИ́ТИ (надавати енергії, сили), ЗБАДЬО́РЮВАТИ, ПІДБАДЬО́РЮВАТИ, ОЖИВЛЯ́ТИ підсил., ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ (ПІДЖИВЛЯ́ТИ) (також із сл. сили, нерви і т. ін.); ОСВІЖА́ТИ (про явище природи, ковток води і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. освіжати — Освіжа́ти, -жа́ю, -жа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. освіжати — ОСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ОСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. 1. Робити свіжим, чистим. Пройшов невеликий дощ і освіжив листя (Донч. Словник української мови в 11 томах