освіжати

освіжа́ти

-аю, -аєш, рідко освіжувати, -ую, -уєш, недок., освіжити, -жу, -жиш, док., перех.

1》 Робити свіжим, чистим.

|| безос.

|| Викликати відчуття свіжості, прохолоди.

2》 Знімати з кого-небудь відчуття втоми, відновлювати чиїсь сили, повертати комусь бадьорість.

3》 перен. Викликати приплив нових духовних сил, наснаги, працездатності; духовно оновлювати, наснажувати.

4》 Змінювати, додаючи що-небудь нове (одяг, обстановку і т. ін.). Освіжити сукню.

|| Робити що-небудь яскравішим, барвистішим.

|| перен. Вносити новий, свіжий струмінь у яку-небудь справу.

5》 Те саме, що оббіловувати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освіжати — освіжа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. освіжати — ОСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док. 1. що. Робити свіжим, чистим. Пройшов невеликий дощ і освіжив листя (О. Словник української мови у 20 томах
  3. освіжати — БАДЬОРИ́ТИ (надавати енергії, сили), ЗБАДЬО́РЮВАТИ, ПІДБАДЬО́РЮВАТИ, ОЖИВЛЯ́ТИ підсил., ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ (ПІДЖИВЛЯ́ТИ) (також із сл. сили, нерви і т. ін.); ОСВІЖА́ТИ (про явище природи, ковток води і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. освіжати — Освіжа́ти, -жа́ю, -жа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. освіжати — ОСВІЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ОСВІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВІЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. 1. Робити свіжим, чистим. Пройшов невеликий дощ і освіжив листя (Донч. Словник української мови в 11 томах