освічувати
ОСВІ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що осві́тлювати.
І сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить (прислів'я);
Сонце било на Мотрю косим промінням, освічувало її з одного боку (І. Нечуй-Левицький);
Де й дівся його недавній смуток, ув очах зажевріли іскорки одради, похмуре лице освітила легенька усмішка (Панас Мирний);
Дві лампи шахтарські, блимаючи, освічували чорні стіни і не менше чорні шахтарські обличчя (Б. Грінченко);
Самі факти такі цікаві, що й освічувати не треба (М. Коцюбинський).
ОСВІ́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., ОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що, рідко.
Дбати про чию-небудь освіту, знання, культуру і т. ін.
Ну, вчителює це він. Чого б кращого? Працюй, освічуй людей. Клади й свою лепту на користь добра світового (А. Тесленко);
Великій меті – освічувати народ, піднімати його з віковічної темряви – служив і Шевченків талант художника (з наук. літ.);
// Робити когось освіченим, обізнаним, свідомим; поповнювати чиї-небудь знання, навчати.
– Я пробував освічувати селян, освічувати у всіх питаннях громадського, матеріального і духовного життя (І. Франко).
Значення в інших словниках
- освічувати — осві́чувати 1 дієслово недоконаного виду освітлювати рідко осві́чувати 2 дієслово недоконаного виду дбати про чиюсь освіту, знання, культуру рідко Орфографічний словник української мови
- освічувати — (народ) просвічувати, навчати, освідомлювати, Р. ОСВІТЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- освічувати — I -ую, -уєш, недок., освітити, -ічу, -ітиш, док., перех., рідко. Те саме, що освітлювати. II -ую, -уєш, недок., освітити, -ічу, -ітиш, док., перех., рідко. Дбати про чию-небудь освіту, знання, культуру і т. ін. || Робити когось освіченим, обізнаним, свідомим; поповнювати чиї-небудь знання, навчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освічувати — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- освічувати — Осві́чувати, -чую, -чуєш; освіти́ти, освічу́, осві́тиш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- освічувати — ОСВІ́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех., рідко. Те саме, що осві́тлювати. І сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- освічувати — Освічувати, -чую, -єш сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Левиц. І. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить. Словник української мови Грінченка