осип

О́СИП¹, у, ч., іст.

Зернова данина.

На ґрунтах .. сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, .. осип (П. Панч);

Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою і ще давав осипу від вола по корцеві жита (М. Стельмах).

О́СИП², у, ч.

1. рідко. Дія за знач. осипа́тися; осипання.

Новий вибух уриває розмову, Дем'ян припадає до ґрунту.., і коли шурхіт осипу осколків вщухає, гукає знову (Ю. Смолич).

2. спец. Те саме, що оси́пище.

Незабаром хлопці підійшли до піскуватого осипу, що спускався з гори і вкривав дно річки чистим зеленуватим піском (І. Багмут);

В жорстоких осипах застигли гори (В. Мисик).

3. мисл. Розсіювання, розкидання (дробу) по певній площині.

Що значить якнайкращий бій у рушниці? Це значить, щоб вона била різко, щоб осип дробу був рівномірний (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осип — О́сип: — данина зерном [44-1] — данина феодалові зерном [44-2] — натуральна данина зерном [46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. Осип — О́сип іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. осип — див. податок Словник синонімів Вусика
  4. осип — I -у, ч., іст. Зернова данина. II -у, ч. 1》 рідко. Дія за знач. осипатися; осипання. 2》 спец. Те саме, що осипище. 3》 мисл. Розсіювання, розкидання (дробу) по певній площині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осип — Збори зерновим хлібом, оброк зерном Словник застарілих та маловживаних слів
  6. Осип — О́сип і Йо́сип, -на, О́[Йо́]сипович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. осип — О́СИП¹, у, ч., іст. Зернова данина. На грунтах.. сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, .. осип (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  8. осип — Осип, -пу ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143. Словник української мови Грінченка