осип
О́СИП¹, у, ч., іст. Зернова данина.
На грунтах.. сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, .. осип (Панч, Гомон. Україна, 1954, 106);
Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою і ще давав осипу від вола по корцеві жита (Стельмах, І, 1962, 422).
О́СИП², у, ч.
1. рідко. Дія за знач. осипа́тися; осипання.
Новий вибух уриває розмову, Дем’ян припадає до грунту.. і коли шурхіт осипу осколків вщухає, гукає знову (Смолич, Мир.., 1958, 159).
2. спец. Те саме, що оси́пище.
Незабаром хлопці підійшли до піскуватого осипу, що спускався з гори і вкривав дно річки чистим зеленуватим піском (Багмут, Щасл. день.., 1959, 141);
В жорстоких осипах застигли гори (Мисик, Біля криниці, 1967, 132).
3. мисл. Розсіювання, розкидання (дробу) по певній площині.
Що значить якнайкращий бій у рушниці? Це значить, щоб вона била різко, щоб осип дробу був рівномірний (Вишня, II, 1956, 203).
Значення в інших словниках
- осип — О́сип: — данина зерном [44-1] — данина феодалові зерном [44-2] — натуральна данина зерном [46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
- Осип — О́сип іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- осип — див. податок Словник синонімів Вусика
- осип — I -у, ч., іст. Зернова данина. II -у, ч. 1》 рідко. Дія за знач. осипатися; осипання. 2》 спец. Те саме, що осипище. 3》 мисл. Розсіювання, розкидання (дробу) по певній площині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осип — О́СИП¹, у, ч., іст. Зернова данина. На ґрунтах .. сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, .. осип (П. Словник української мови у 20 томах
- осип — Збори зерновим хлібом, оброк зерном Словник застарілих та маловживаних слів
- Осип — О́сип і Йо́сип, -на, О́[Йо́]сипович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осип — Осип, -пу ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143. Словник української мови Грінченка