осипаний
ОСИ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до оси́пати.
Знати козацьку хату..: Вона соломою не покрита, Приспою не осипана (Укр.. думи.., 1955, 22);
Княгиня зняла з грудей шпильку, осипану самоцвітами, і оддала Щуці (Стор., І, 1957, 377).
2. у знач. прикм. Який осипався, опав (про листя, плоди і т. ін.).
Каміння пожовкло від осипаної фої [хвої] (Хотк., II, 1966, 317);
Подекуди на панських полях чорніли полукіпки, а біля них зеленіла осипана пашниця (Стельмах, І, 1962, 610).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осипаний — оси́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осипаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осипати. 2》 у знач. прикм. Який осипався, опав (про листя, плоди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- осипаний — ОСИ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до оси́пати. Знати козацьку хату..: Вона соломою не покрита, Приспою не осипана (з думи); Княгиня зняла з грудей шпильку, осипану самоцвітами, і оддала Щуці (О. Стороженко); // оси́пано, безос. пред. 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- осипаний — ОПА́ЛИЙ (ОБПА́ЛИЙ) (який осипався, опав — про листя, плоди тощо), ОСИ́ПАНИЙ, ПА́ЛИЙ. Гусениці плодожерки в опалих плодах не сидять більш однієї доби (з науково-популярної літератури); Біля них (полукіпків) зеленіла осипана пашниця (М. Стельмах). Словник синонімів української мови