осиротіти
ОСИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати сиротою.
В шість років Кульжан осиротіла (З. Тулуб);
Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (О. Гончар);
// Залишитися самотнім, без близької, рідної людини.
– Я прожила веселий вік молодий з ним тихо та любо, і ось довелось на старості літях [літ] осиротіти! Куди не гляну.., – все його згадаю (Марко Вовчок).
2. перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти.
Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Панас Мирний);
Як тільки брязнула клямкою хвіртка по її сліду, Микола відчув, що весь дім Громових і чепурний його дворик і садок враз осиротіли (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осиротіти — осироті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- осиротіти — док., стати сиротою; (- місто) збезлюдніти, спорожніти, опустіти. Словник синонімів Караванського
- осиротіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати сиротою. || Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. 2》 перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осиротіти — ОСИРОТІТИ (стати сиротою, залишитися самотнім, без близьких, без рідної людини), ОСИРОТИ́ТИСЯ розм., УСИРОТІ́ТИ (ВСИРОТІ́ТИ) рідше. В шість років Кульжан осиротіла (З. Тулуб); Андрій Семенович осиротився, без дружини і дітей живе (І. Словник синонімів української мови
- осиротіти — Осироті́ти, -ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осиротіти — ОСИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (Тулуб, В степу.., 1964, 57); Багато гур’ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Словник української мови в 11 томах
- осиротіти — Осиротіти, -тію, -єш гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. н. п. Словник української мови Грінченка