осиротіти

ОСИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати сиротою.

В шість років Кульжан осиротіла (Тулуб, В степу.., 1964, 57);

Багато гур’ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (Гончар, Таврія, 1952, 75);

// Залишитися самотнім, без близької, рідної людини.

— Я прожила веселий вік молодий з ним тихо та любо, і ось довелось на старості літях [літ] осиротіти! Куди не гляну.., — все його згадаю (Вовчок, І, 1955, 49).

2. перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти.

Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Мирний, III, 1954, 293);

Як тільки брязнула клямкою хвіртка по її сліду, Микола відчув, що весь дім Громових і чепурний його дворик і садок враз осиротіли (Кучер, Чорноморці, 1956, 397).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осиротіти — осироті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осиротіти — док., стати сиротою; (- місто) збезлюдніти, спорожніти, опустіти. Словник синонімів Караванського
  3. осиротіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати сиротою. || Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. 2》 перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осиротіти — ОСИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (З. Тулуб); Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (О. Гончар); // Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. Словник української мови у 20 томах
  5. осиротіти — ОСИРОТІТИ (стати сиротою, залишитися самотнім, без близьких, без рідної людини), ОСИРОТИ́ТИСЯ розм., УСИРОТІ́ТИ (ВСИРОТІ́ТИ) рідше. В шість років Кульжан осиротіла (З. Тулуб); Андрій Семенович осиротився, без дружини і дітей живе (І. Словник синонімів української мови
  6. осиротіти — Осироті́ти, -ті́ю, -ті́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. осиротіти — Осиротіти, -тію, -єш гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. н. п. Словник української мови Грінченка