1. Словник української мови в 11 томах

осирочений

ОСИРО́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до осироти́ти.

Всю її [оливу], друже, вкінець осирочений Витратив гойно на других… (Стар., Поет. тв., 1958, 152);

Золотий радянський герб України огортали написи і рушникові квіти.. Вони нагадують про рідну хату, осирочену й запалену жорстоким ворогом із Заходу… (Ле, Мої листи, 1945, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осирочений — осиро́чений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. осирочений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до осиротити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осирочений — ОСИРО́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до осироти́ти. Всю її [оливу], друже, вкінець осирочений, Витратив гойно на других... (М. Старицький); Вона чується осирочена, упосліджена (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах