осирочення
ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко.
Дія і стан за знач. осироти́ти і осироти́тися.
– Він найбільше причинився до мого осирочення (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осирочення — осиро́чення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- осирочення — -я, с., рідко. Дія і стан за знач. осиротити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осирочення — ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. осироти́ти. — Він найбільше причинився до мого осирочення (Фр., VII, 1951, 385). Словник української мови в 11 томах