осирочення

ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко.

Дія і стан за знач. осироти́ти і осироти́тися.

– Він найбільше причинився до мого осирочення (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осирочення — осиро́чення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осирочення — -я, с., рідко. Дія і стан за знач. осиротити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осирочення — ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. осироти́ти. — Він найбільше причинився до мого осирочення (Фр., VII, 1951, 385). Словник української мови в 11 томах