оситняг
ОСИТНЯ́Г, у́, ч.
1. Багаторічна трав'яна рослина родини осокових, що росте переважно на болотах та луках; ситняг.
Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Панас Мирний);
Він полетів сторч голвою вниз, важко плюхнувся в .. заросле оситнягом баговиння (О. Гончар).
2. Те саме, що оситня́к.
Місцями кругом озера .. ніби тонули в зеленій воді високі, густі, як ліс, очерети та оситняги (І. Нечуй-Левицький);
Мої очі запримітили якийсь ледве відчутний рух між високими стеблами оситнягу (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оситняг — оситня́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оситняг — -у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових, що росте перев. на болотах і луках; ситняг. 2》 Те саме, що оситняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оситняг — ОСИТНЯ́Г (багаторічна трав'яниста рослина родини осокових), СИТНЯ́Г, СИТНЯ́К, СИТНИ́К. Хитнувши оситняг, причалив тихо човен (М. Бажан); Ситняг лопотів, полохливі жаби скакали в рів (І. Ле); Через дорогу — озеро, гострим ситняком поросле (П. Тичина). Словник синонімів української мови
- оситняг — Оситня́г, -гу́, в -нязі́; -няги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оситняг — ОСИТНЯ́Г, у́, ч. 1. (Неlеосhаrіs R. В r.). Багаторічна трав’яна рослина родини осокових, що росте переважно на болотах та луках; ситняг. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Мирний, І, 1954, 248). Словник української мови в 11 томах