1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оситняг

оситня́г

-у, ч.

1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових, що росте перев. на болотах і луках; ситняг.

2》 Те саме, що оситняк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оситняг — оситня́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оситняг — ОСИТНЯ́Г, у́, ч. 1. Багаторічна трав'яна рослина родини осокових, що росте переважно на болотах та луках; ситняг. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Панас Мирний); Він полетів сторч голвою вниз... Словник української мови у 20 томах
  3. оситняг — ОСИТНЯ́Г (багаторічна трав'яниста рослина родини осокових), СИТНЯ́Г, СИТНЯ́К, СИТНИ́К. Хитнувши оситняг, причалив тихо човен (М. Бажан); Ситняг лопотів, полохливі жаби скакали в рів (І. Ле); Через дорогу — озеро, гострим ситняком поросле (П. Тичина). Словник синонімів української мови
  4. оситняг — Оситня́г, -гу́, в -нязі́; -няги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оситняг — ОСИТНЯ́Г, у́, ч. 1. (Неlеосhаrіs R. В r.). Багаторічна трав’яна рослина родини осокових, що росте переважно на болотах та луках; ситняг. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Мирний, І, 1954, 248). Словник української мови в 11 томах