1. Словник української мови у 20 томах

оскал

ОСКА́Л, у, ч.

Розкритий рот, паща, у яких видніються зуби; вищир.

Сперся [Оксен] спиною об дерево .. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Григорій Тютюнник);

Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскал — оска́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оскал — -у, ч. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскал — ОСКА́Л (розкритий рот, в якому видніються зуби), ВИ́ЩИР. Він витягав із шкіряного чохла гострого мисливського ножа і з якимось вовчим оскалом наближався до живого лося (Григорій Тютюнник); Коли вовка лише трохи налякати... Словник синонімів української мови
  4. оскал — ОСКА́Л, у, ч. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир. Сперся [Оксен] спиною об дерево.. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Тют., Вир, 1964, 440); Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (Стельмах, II, 1962, 190). Словник української мови в 11 томах