1. Орфографічний словник української мови

оскал

оска́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскал — -у, ч. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оскал — ОСКА́Л, у, ч. Розкритий рот, паща, у яких видніються зуби; вищир. Сперся [Оксен] спиною об дерево .. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Григорій Тютюнник); Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. оскал — ОСКА́Л (розкритий рот, в якому видніються зуби), ВИ́ЩИР. Він витягав із шкіряного чохла гострого мисливського ножа і з якимось вовчим оскалом наближався до живого лося (Григорій Тютюнник); Коли вовка лише трохи налякати... Словник синонімів української мови
  4. оскал — ОСКА́Л, у, ч. Розкритий рот, у якому видніються зуби; вищир. Сперся [Оксен] спиною об дерево.. Губи ворухнулися в страшному оскалі (Тют., Вир, 1964, 440); Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці (Стельмах, II, 1962, 190). Словник української мови в 11 томах