1. Словник української мови у 20 томах

ослаблений

ОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до осла́бити.

Знов ходить по казні Андрій, блідий і ослаблений недостачею свіжого повітря, і думає (І. Франко);

Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (М. Коцюбинський);

// осла́блено, безос. пред.;

// у знач. прикм.

Ослаблений організм особливо чутливий до атмосферних явищ, зокрема до магнітних бур (з наук.-попул. літ.);

“Кучерики” [прикраси літер] лише утруднюють читання, надто коли в читача ослаблений зір (із журн.);

Ослаблений голос.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослаблений — осла́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ослаблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ослабити. || у знач. прикм. Ослаблений голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослаблений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  4. ослаблений — ОСЛА́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осла́бити. Знов ходить по казні [тюремній камері] Андрій, блідий і ослаблений недостачею свіжого повітря, і думає (Фр. Словник української мови в 11 томах