ослаблений

ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн., ОБЕЗСИ́ЛЕНИЙ рідко, ЗМАРНІ́ЛИЙ, ПОМАРНІ́ЛИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ВИ́СУШЕНИЙ, ЗАСМО́КТАНИЙ, ЗАХЛЯ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ рідко, РОЗЛА́МАНИЙ розм. рідко, ЗБІДО́ВАНИЙ діал., ЗАБІДО́ВАНИЙ діал., ЗАМЛІ́ЛИЙ діал., ОБСМО́КТАНИЙ діал. (який схуд, змарнів від утоми, хвороби тощо). Виснажені двадцятикілометровим переходом, люди, обірвані, голодні і знесилені, ледве пересували ноги (Григорій Тютюнник); Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (О. Довженко); Арештант був, видимо, зморений і ослаблений (І. Франко); Враз погляд Тарасових уже трохи ослаблих очей напружився (О. Ільченко); Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво вибирає його ослабілою рукою (А. Шиян); Вимучені й безпорадні, вони полягали спати (І. Микитенко); Чи се ж вона? Стоїть якась постара, замучена молодиця (Марко Вовчок); До решти обезсилений (Максим) приляг (приліг) до землі і лежав довго мовчки (В. Стефаник); Нарешті, змучений, змарнілий, без крейцара, опинився (Герман) на ріднім Лані (І. Франко); Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тільки з неволі випущений (І. Нечуй-Левицький); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремиґала (Ю. Яновський); Тинялись по базару козаки в скривавлених завоях, стомлені, закурені, обшарпані, охлялі (О. Ільченко); Пан.. захопив пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах, приїхав розламаний і.. вклався спати в хаті (Леся Українка); Інші (робітники) йшли з бондарні, з магазину.., а всі обшарпані, збідовані, втомлені (І. Франко); Тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Н. Кобринська); — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні (І. Нечуй-Левицький); Довга обсмоктана людина ходила по широчезному кабінету і щось говорила (І. Ле). — Пор. 1. слабки́й, 1. худи́й.

СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ, ХИРЯ́ВИЙ, ЧА́ХЛИЙ, НАПІВЖИВИЙ підсил., НАПІВМЕ́РТВИЙ підсил., ПЛОХИ́Й розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., ХИСТКИ́Й розм., ХЛИПКИ́Й розм., У́ТЛИЙ (ВУ́ТЛИЙ) розм., ДО́ХЛИЙ підсил. фам., БЕЗДУ́ЖНИЙ діал., НЕЗДУ́ЖНИЙ діал.; ТЕНДІ́ТНИЙ, КРИХКОТІ́ЛИЙ, КРИХКИ́Й (який має неміцну будову тіла, погане здоров'я); ПІДУПА́ЛИЙ (який втратив минулу силу, міць); МИ́РШАВИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. (слабкий фізично і непоказний, непривабливий зовні); ОСЛА́БЛЕНИЙ, РОЗСЛА́БЛЕНИЙ (який ослаб на певний час). Син Єремії (Вишневецького) Михайло був вибраний за короля. Нездужний на розум, слабкий на здоров'я, він швидко й помер (І. Нечуй-Левицький); Говорилося,.. що, мовляв, постоялець чоловік слабий, миршавий (Григорій Тютюнник); — Слово правди.. — то грізна зброя. І байдуже, хто її вигострив — велетень чи хвора, слабосила дівчина (М. Олійник); Здавалося, що жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як цей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); Денис сіпнув двері, і малосила Настя випустила з рук клямку (І. Нечуй-Левицький); — Що ж це буде, Савко? — спитав він у розпачі. — Невже ми такі малосильні? Терпіти таку наругу... (Д. Бедзик); Ольга аж тепер збагнула: вона ще така маленька і безсила (Я. Качура); Він почуває себе дуже кволим, навіть листи писати важко (Ю. Мартич); Батько його був зовсім немічний від багатьох ран і контузій (І. Цюпа); — Думаю, що тільки люди слабовольні та фізично недолугі пасують перед труднощами (Ю. Збанацький); Жінка без мужа і пити недужа (прислів'я); Хтось тільки тепер уже так слухає лікарів, бо таки сам почуває, що неміцний дуже (Леся Українка); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім (Григорій Тютюнник); (Кассандра:) Він такий хисткий, він молоденький, ніжний — не до зброї, до ліри.. він удався (Леся Українка); Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Б. Грінченко); Ще недавно він був таким жалюгідним, здавалось, страх навіть поселився в його плюгавому тілі (Ю. Збанацький); Ганна, розслаблена, в'яла, якась ніби побита, чистила на кухні картоплю (В. Козаченко). — Пор. ви́снажений.