1. Словник синонімів української мови

ослаблення

ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ, ВИ́СНАГА розм., ЗМО́РА діал.; АСТЕНІ́Я мед. (загальне виснаження організму). Рана (в Щорса) загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Отава відчував себе помолоділим, виснаженість, викликана впертою роботою, минула (П. Загребельний); Він почував якесь ослаблення від довгого і швидкого ходу (І. Франко); Відчуваючи страшну ослабленість у тілі, (Петрюк) не повернувся в кімнату (В. Бабляк); З них (листів) він немов черпає для себе нову життьову снагу в хвилини і дні розпачу та знесилення (Л. Смілянський); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Коцюбинський); Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (І. Франко); Смертельна слабість звалила його з ніг (З. Тулуб); В обличчі жінки якась змученість (О. Гончар); Оверко раптом відчув дивну кволість в усьому тілі (К. Гордієнко); Віталик спить після втоми та виснаги, спить у неї на колінах (О. Гончар); Важка змора склепила його повіки (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослаблення — осла́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ослаблення — -я, с. Дія і стан за знач. ослабити, ослабнути, ослабляти і ослаблятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослаблення — ОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. осла́бити, осла́бнути і ослабля́ти, ослабля́тися. – Якась невимовна млість опанувала мене, якесь ослаблення не то тіла, не то волі (І. Франко); [Неллі:] Ти думаєш, Вільяме, мені погано?.. Словник української мови у 20 томах
  4. ослаблення — ОСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. осла́бити, осла́бнути, осла́бляти і ослабля́тися. — Якась невимовна млість опанувала мене, якесь ослаблення не то тіла, не то волі (Фр., IV, 1950, 291); Атрофія зорового нерва.. Словник української мови в 11 томах