ослюк
ОСЛЮ́К, а́, ч.
1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк.
Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (М. Коцюбинський);
Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під .. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле).
2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослюк — ослю́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ослюк — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що осел; віслюк. 2》 Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ослюк — ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М. Словник синонімів української мови
- ослюк — ОСЛЮ́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. Словник української мови в 11 томах
- ослюк — Ослю́к, -ка м. Мулъ, лошакъ. Словник української мови Грінченка