осліплений
ОСЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до осліпи́ти.
Осліплений незвичним світлом, в'язень закриває очі руками (Леся Українка);
// ослі́плено, безос. пред.
Сто сорок чотири сотні воїнів Самуїла було осліплено, і на кожну сотню приділено одного одноокого поводиря (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осліплений — ослі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- осліплений — див. сліпий Словник синонімів Вусика
- осліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осліпити. || осліплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осліплений — ОСЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осліпи́ти. Осліплений незвичним світлом, в’язень закриває очі руками (Л. Укр., II, 1951, 187); // ослі́плено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах