1. Словник української мови в 11 томах

осліплений

ОСЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осліпи́ти.

Осліплений незвичним світлом, в’язень закриває очі руками (Л. Укр., II, 1951, 187);

// ослі́плено, безос. присудк. сл.

Сто сорок чотири сотні воїнів Самуїла було осліплено, і на кожну сотню приділено одного одноокого поводиря (Загреб., Диво, 1968, 280).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осліплений — ослі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осліплений — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. осліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осліпити. || осліплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осліплений — ОСЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осліпи́ти. Осліплений незвичним світлом, в'язень закриває очі руками (Леся Українка); // ослі́плено, безос. пред. Сто сорок чотири сотні воїнів Самуїла було осліплено, і на кожну сотню приділено одного одноокого поводиря (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах