1. Словник української мови у 20 томах

осліплюваний

ОСЛІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ослі́плювати;

// ослі́плювано, безос. пред.

Бували ж випадки, що послів, які виявляли непослух волі імператора, осліплювано або й карано смертю (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осліплюваний — ослі́плюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осліплюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до осліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осліплюваний — ОСЛІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до ослі́плювати. Словник української мови в 11 томах