1. Словник української мови у 20 томах

осліплий

ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ослі́пнути.

Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Яновський);

// у знач. прикм.

Чи думав колись .. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня .. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (М. Стельмах);

Великодній сніданок з участю осліплого героя мав підігріти бойовий дух старшин, які завтра-позавтра від'їдуть на фронт (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осліплий — ослі́плий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осліплий — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. осліплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до осліпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осліплий — ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослі́пнути. Чи думав колись.. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня.. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (Стельмах, І, 1962, 35); Снайпери били по наших амбразурах. Словник української мови в 11 томах