1. Словник української мови в 11 томах

осліплий

ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослі́пнути.

Чи думав колись.. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня.. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (Стельмах, І, 1962, 35);

Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Янов., II, 1954, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осліплий — ослі́плий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осліплий — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. осліплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до осліпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осліплий — ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ослі́пнути. Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Яновський); // у знач. прикм. Чи думав колись .. Словник української мови у 20 томах