осліплюючий
ОСЛІ́ПЛЮЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який осліплює; сліпуче яскравий.
Осліплюючі сигнали;
* Образно. В її історії було стільки романтики, стільки подій, стільки осліплюючих хвиль, що я майже соромилася свого життя “без подій” (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осліплюючий — ОСЛІ́ПЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ослі́плювати. Осліплюючі сигнали; В її історії було стільки романтики, стільки подій, стільки осліплюючих хвиль, що я майже соромилася свого життя "без подій" (Коб., І, 1956, 247). Словник української мови в 11 томах