осліпляючий
ОСЛІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що ослі́плюючий.
Золотою хвилею бухнуло сонячне світло до світлички, заливаючи її осліпляючим блиском (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осліпляючий — ОСЛІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осліпля́ти. Золотою хвилею бухнуло сонячне світло до світлички, заливаючи її осліпляючим блиском (Фр., II, 1950, 290). Словник української мови в 11 томах