осмута
ОСМУ́ТА, и, ж., поет.
Смуток.
І як мені ті дні забути, І як не виспівать мені Ті чорні ночі в час осмути, В грядущій сивій далині (А. Малишко);
Утекти б од себе світ за очі, .. де нема ані осмут, ні радощів (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмута — див. сум Словник синонімів Вусика
- осмута — -и, ж., діал. Смуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмута — И, ж., діал. Смуток. Утекти б од себе геть світ за-очі, у небачене, нечуте, у немовлене, де нема ані осмут, ні радощів, де ніщо не збавлене, не здолане. ( ЗД:72). Словник поетичної мови Василя Стуса
- осмута — ОСМУ́ТА, и, ж., діал. Смуток. І як мені ті дні забути, І як не виспівать мені Ті чорні ночі в час осмути, В грядущій сивій далині (Мал., Листи.., 1961, 15). Словник української мови в 11 томах