осмута

ОСМУ́ТА, и, ж., діал. Смуток.

І як мені ті дні забути, І як не виспівать мені Ті чорні ночі в час осмути, В грядущій сивій далині (Мал., Листи.., 1961, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмута — див. сум Словник синонімів Вусика
  2. осмута — -и, ж., діал. Смуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осмута — И, ж., діал. Смуток. Утекти б од себе геть світ за-очі, у небачене, нечуте, у немовлене, де нема ані осмут, ні радощів, де ніщо не збавлене, не здолане. ( ЗД:72). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. осмута — ОСМУ́ТА, и, ж., поет. Смуток. І як мені ті дні забути, І як не виспівать мені Ті чорні ночі в час осмути, В грядущій сивій далині (А. Малишко); Утекти б од себе світ за очі, .. де нема ані осмут, ні радощів (В. Стус). Словник української мови у 20 томах