осміліти
ОСМІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Стати сміливим, набратися сміливості.
Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята (С. Васильченко);
Максим стояв, здивований тим, як раптом осміліла, заговорила ця мовчазна дівчина (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осміліти — осмілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- осміліти — -ію, -ієш, док. Стати сміливим, набратися сміливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осміліти — ОСМІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати сміливим, набратися сміливості. Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята (Вас., II, 1959, 165); Максим стояв, здивований тим, як раптом осміліла, заговорила ця мовчазна дівчина (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 194). Словник української мови в 11 томах