1. Словник української мови в 11 томах

осміліти

ОСМІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати сміливим, набратися сміливості.

Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята (Вас., II, 1959, 165);

Максим стояв, здивований тим, як раптом осміліла, заговорила ця мовчазна дівчина (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осміліти — осмілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осміліти — -ію, -ієш, док. Стати сміливим, набратися сміливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осміліти — ОСМІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати сміливим, набратися сміливості. Хлопчик, видимо, зрозумів, що це за люди, осмілів зовсім, і в нього розумно засвітились оченята (С. Васильченко); Максим стояв, здивований тим, як раптом осміліла, заговорила ця мовчазна дівчина (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах