1. Словник української мови у 20 томах

осміхнений

ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е.

Який осміхається; усміхнений.

Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (М. Стельмах);

// Який виражає радість, готовність сміятися (про очі, обличчя).

Він бачить осміхнене обличчя Кошового, веселі жмурки в очах (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осміхнений — осмі́хнений прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. осміхнений — -а, -е, рідко. Який злегка осміхається, сміється; усміхнений. || Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осміхнений — УСМІ́ХНЕНИЙ (ВСМІ́ХНЕНИЙ) (з усмішкою), УСМІ́ХНУТИЙ (ВСМІ́ХНУТИЙ), ОСМІ́ХНЕНИЙ рідше, РОЗСМІ́ШЕНИЙ рідше; УСМІ́ШКУВАТИЙ розм., УСМІ́ШЛИВИЙ розм. (з усмішкою; схильний усміхатися). Словник синонімів української мови
  4. осміхнений — ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е, рідко. Який злегка осміхається, сміється; усміхнений. Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 63); // Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя). Словник української мови в 11 томах