осміхнутися

ОСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

Однокр. до осміха́тися.

Осміхнувся він до мене, блиснули білі рівні зуби (І. Нечуй-Левицький);

Екскурсоводка .. не стала відганяти Порфира, навіть осміхнулась заохотливо: можеш, мовляв, послухати, я не забороняю (О. Гончар);

* Образно. Тиховичеві осміхнулась перспектива живої діяльності хоч би у чужому краї, на користь чужому людові (М. Коцюбинський);

Надвечір скупо осміхнулось сонце (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осміхнутися — осміхну́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осміхнутися — -нуся, -нешся, док., рідко. Однокр. до осміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осміхнутися — УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ) (усмішкою виявляти певні почуття, перев. радість, задоволення, доброзичливість), ПОСМІХА́ТИСЯ, ОСМІХА́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ (ОСКАЛЯ́ТИСЯ) жарт. зневажл.; ПІДСМІХА́ТИСЯ, ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ (час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
  4. осміхнутися — ОСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., рідко. Однокр. до осміха́тися. Осміхнувся він до мене, блиснули білі рівні зуби (Н.-Лев., III, 1956, 268); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. осміхнутися — Осміхну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128. Словник української мови Грінченка