осміхнутися

ОСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., рідко. Однокр. до осміха́тися.

Осміхнувся він до мене, блиснули білі рівні зуби (Н.-Лев., III, 1956, 268);

*Образно. Тиховичеві осміхнулась перспектива живої діяльності хоч би у чужому краї, на користь чужому людові (Коцюб., І, 1955, 223);

Надвечір скупо осміхнулось сонце (Вас., II, 1959. 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осміхнутися — осміхну́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осміхнутися — -нуся, -нешся, док., рідко. Однокр. до осміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осміхнутися — ОСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до осміха́тися. Осміхнувся він до мене, блиснули білі рівні зуби (І. Нечуй-Левицький); Екскурсоводка .. не стала відганяти Порфира, навіть осміхнулась заохотливо: можеш, мовляв, послухати, я не забороняю (О. Словник української мови у 20 томах
  4. осміхнутися — УСМІХА́ТИСЯ (ВСМІХА́ТИСЯ) (усмішкою виявляти певні почуття, перев. радість, задоволення, доброзичливість), ПОСМІХА́ТИСЯ, ОСМІХА́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ (ОСКАЛЯ́ТИСЯ) жарт. зневажл.; ПІДСМІХА́ТИСЯ, ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ (час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
  5. осміхнутися — Осміхну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128. Словник української мови Грінченка