особо

ОСО́БО, присл., розм., рідко.

Те саме, що окре́мо.

У неділю, було, зберуться [запорожці] гулять; то багатії особо, а вбогії особо (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me