особо
ОСО́БО, присл., розм., рідко.
Те саме, що окре́мо.
У неділю, було, зберуться [запорожці] гулять; то багатії особо, а вбогії особо (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ОСО́БО, присл., розм., рідко.
Те саме, що окре́мо.
У неділю, було, зберуться [запорожці] гулять; то багатії особо, а вбогії особо (з переказу).