особовий
ОСОБО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до осо́ба 1, 4.
– Я думаю, що магазини, крамниці, залізні дороги повинні бути громадським, а не особовим добром (І. Нечуй-Левицький);
Особова назва у нас, східних слов'ян, тричленна: складається з імені, назви по батькові та прізвища (з наук.-попул. літ.).
2. лінгв. Який виражає граматичну категорію особи.
Особові [дієслівні] утворення характеризуються комплексним вираженням чотирьох взаємопов'язаних категорій: особи, числа.., часу і способу (з наук. літ.).
3. бухг. Відкритий на окрему особу.
Особовий рахунок.
4. рідко. Особливий, індивідуальний.
Не без відмін особових і мушля дрібна (М. Зеров, пер. з тв. Лукреція).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- особовий — Особо́вий: — (вагон) — пасажирський вагон [1] — Особовий вагон: пасажирський [X] — поїзд особовий: пасажирський поїзд [III,IV] — (поїзд): пасажирський [XI] Словник з творів Івана Франка
- особовий — особо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- особовий — Особо́вий. Пасажирський. До Львова від’їжджають з Чернівців поспішний потяг о 3 год 4 мін по полудни, особові потяги о б год. 54 мін. зраня, 6 год 45 мін. вечером (Б., 1895, 24, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
- особовий — -а, -е. 1》 Прикм. до особа 1), 4). Особове посвідчення. Особовий склад — склад людей, що працюють або служать у якій-небудь установі, військовій частині, на підприємстві і т. ін. Особова справа канц. Великий тлумачний словник сучасної мови
- особовий — особовий пасажирський (ст): Додатня сторінка була в тім, що весь особовий і товаровий рух у краю переходив через Львів і через це давав заробітки населенню Львова і збільшав торгівлю (Шах) ◊ особовий ва́гон пасажирський вагон (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- особовий — Особо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- особовий — ОСОБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до осо́ба 1, 4. Особова назва у нас, східних слов’ян, тричленна: складається з імені, назви по батькові та прізвища (Знання.., 11, 1965, 24). Особо́ве посві́дчення див. Словник української мови в 11 томах