1. Великий тлумачний словник сучасної мови

особовий

особо́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до особа 1), 4). Особове посвідчення.

Особовий склад — склад людей, що працюють або служать у якій-небудь установі, військовій частині, на підприємстві і т. ін.

Особова справа канц. — сукупність документів працівника установи, підприємства, організації, навчального закладу і т. ін., у яких відображається його трудова діяльність.

2》 Який виражає граматичну категорію особи.

3》 фін. Відкритий на окрему особу. Особовий рахунок.

4》 зах. Пасажирський. Особовий вагон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особовий — Особо́вий: — (вагон) — пасажирський вагон [1] — Особовий вагон: пасажирський [X] — поїзд особовий: пасажирський поїзд [III,IV] — (поїзд): пасажирський [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. особовий — особо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. особовий — Особо́вий. Пасажирський. До Львова від’їжджають з Чернівців поспішний потяг о 3 год 4 мін по полудни, особові потяги о б год. 54 мін. зраня, 6 год 45 мін. вечером (Б., 1895, 24, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. особовий — ОСОБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до осо́ба 1, 4. – Я думаю, що магазини, крамниці, залізні дороги повинні бути громадським, а не особовим добром (І. Словник української мови у 20 томах
  5. особовий — особовий пасажирський (ст): Додатня сторінка була в тім, що весь особовий і товаровий рух у краю переходив через Львів і через це давав заробітки населенню Львова і збільшав торгівлю (Шах) ◊ особовий ва́гон пасажирський вагон (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. особовий — Особо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. особовий — ОСОБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до осо́ба 1, 4. Особова назва у нас, східних слов’ян, тричленна: складається з імені, назви по батькові та прізвища (Знання.., 11, 1965, 24). Особо́ве посві́дчення див. Словник української мови в 11 томах