1. Словник української мови в 11 томах

особовий

ОСОБО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до осо́ба 1, 4.

Особова назва у нас, східних слов’ян, тричленна: складається з імені, назви по батькові та прізвища (Знання.., 11, 1965, 24).

Особо́ве посві́дчення див. посві́дчення;

Особо́вий скла́д — склад людей, що працюють або служать у якій-небудь установі, військовій частині, на підприємстві і т. ін.

В боях, тяжких, кровопролитних, Дев’ятий втратив на шляхах відступу більшу половину довіреного йому особового складу (Гончар, Людина.,, 1960, 136);

Черговий доповів, що на кордоні спокійно і що особовий склад застави слухає концерт (Загреб., Шепіт, 1966, 228);

Особо́ва спра́ва, канц. — сукупність документів працівника установи, підприємства, організації, навчального закладу і т. ін., у яких відображається його трудова діяльність.

2. Який виражає граматичну категорію особи.

Особові [дієслівні] утворення характеризуються комплексним вираженням чотирьох взаємопов’язаних категорій: особи, числа.., часу і способу (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 355).

3. бухг. Відкритий на окрему особу.

Особовий рахунок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особовий — Особо́вий: — (вагон) — пасажирський вагон [1] — Особовий вагон: пасажирський [X] — поїзд особовий: пасажирський поїзд [III,IV] — (поїзд): пасажирський [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. особовий — особо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. особовий — Особо́вий. Пасажирський. До Львова від’їжджають з Чернівців поспішний потяг о 3 год 4 мін по полудни, особові потяги о б год. 54 мін. зраня, 6 год 45 мін. вечером (Б., 1895, 24, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. особовий — -а, -е. 1》 Прикм. до особа 1), 4). Особове посвідчення. Особовий склад — склад людей, що працюють або служать у якій-небудь установі, військовій частині, на підприємстві і т. ін. Особова справа канц. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. особовий — ОСОБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до осо́ба 1, 4. – Я думаю, що магазини, крамниці, залізні дороги повинні бути громадським, а не особовим добром (І. Словник української мови у 20 томах
  6. особовий — особовий пасажирський (ст): Додатня сторінка була в тім, що весь особовий і товаровий рух у краю переходив через Львів і через це давав заробітки населенню Львова і збільшав торгівлю (Шах) ◊ особовий ва́гон пасажирський вагон (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. особовий — Особо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)