1. Словник української мови в 11 томах

особнячок

ОСОБНЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до особня́к.

Один з дерев’яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Бурл., Напередодні, 1956, 21);

Василь проходжувався по тротуару.., час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (Томч., Готель.., 1960, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особнячок — особнячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. особнячок — див. дім Словник синонімів Вусика
  3. особнячок — -чка, ч. Зменш. до особняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. особнячок — ОСОБНЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до особня́к. Один з дерев'яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Ф. Бурлака); Василь проходжувався по тротуару.. Словник української мови у 20 томах