1. Словник української мови у 20 томах

осоруга

ОСОРУ́ГА, и, ж., рідко.

1. Прикрощі, неприємність.

А всередині у Ярошенка десь почало скаржитись тихо-тихесенько щось од лукавого: – Чи мало ганяли тебе по школах, чи мало було з людьми осоруги?.. (С. Васильченко).

2. Почуття відрази, огиди.

Усі стояли за ділом своїм, хто насторожений своїм клопотом, хто втомлений до осоруги на світ цілий, – з своєї досади (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоруга — осору́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осоруга — Прикрість, неприємність; (почуття) ВІДРАЗА, огида; осоружність. Словник синонімів Караванського
  3. осоруга — -и, ж., рідко. 1》 Прикрощі, неприємність. 2》 Почуття відрази, огиди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осоруга — ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. осоруга — ОСОРУ́ГА, и, ж., рідко. 1. Прикрощі, неприємність. А всередині у Ярошенка десь почало скаржитись тихо-тихесенько щось од лукавого: — Чи мало ганяли тебе по школах, чи мало було з людьми осоруги?.. (Вас., І, 1959, 195). 2. Почуття відрази, огиди. Словник української мови в 11 томах
  6. осоруга — Осору́га, -ги ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее. Словник української мови Грінченка