осоруга
ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.; ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) заст. (за допомогою чарів). Притишений голос дратує Віру, викликає в ній зараз не тільки відразу, але й обурення (А. Шиян); Перед ним стояла майже повна склянка горілки.. Микола, переборюючи огиду, випив до дна (Д. Ткач); Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде); Так, в догоду його міркуванням вона.. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє (О. Гончар); Усі стояли за ділом своїм, хто насторожений своїм клопотом, хто втомлений до осоруги на світ цілий, — своєї досади (Марко Вовчок); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї (М. Коцюбинський). — Пор. непри́язнь.
Значення в інших словниках
- осоруга — осору́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- осоруга — Прикрість, неприємність; (почуття) ВІДРАЗА, огида; осоружність. Словник синонімів Караванського
- осоруга — -и, ж., рідко. 1》 Прикрощі, неприємність. 2》 Почуття відрази, огиди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осоруга — ОСОРУ́ГА, и, ж., рідко. 1. Прикрощі, неприємність. А всередині у Ярошенка десь почало скаржитись тихо-тихесенько щось од лукавого: – Чи мало ганяли тебе по школах, чи мало було з людьми осоруги?.. (С. Васильченко). 2. Почуття відрази, огиди. Словник української мови у 20 томах
- осоруга — ОСОРУ́ГА, и, ж., рідко. 1. Прикрощі, неприємність. А всередині у Ярошенка десь почало скаржитись тихо-тихесенько щось од лукавого: — Чи мало ганяли тебе по школах, чи мало було з людьми осоруги?.. (Вас., І, 1959, 195). 2. Почуття відрази, огиди. Словник української мови в 11 томах
- осоруга — Осору́га, -ги ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее. Словник української мови Грінченка