осоружний
ОСОРУ́ЖНИЙ, а, е, розм.
Який викликає огиду; огидний, немилий.
Жінки, навпаки, судили Якова і разом своїх чоловіків: такі вони усі осоружні, каторжні! Їм аби знущатися над нашим братом, верховодити (Панас Мирний);
Ніхто чоловікові так не дошкулить, як іноді сам собі дошкулиш осоружними думками (О. Маковей);
// Огидний, бридкий.
Максим дивився у минуле, як у дзеркало .. Чи було то втішне, чи осоружне видовисько, він змовчував (Н. Рибак);
Вони [бакенбарди] йому ніколи не подобались, а сьогодні, коли в грудях кипіла злість на сина, видалися просто осоружними (С. Добровольський);
// Проклятий, ненависний.
З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (О. Стороженко);
Жаль тільки, що згайнувалася, пройшла її молодість, загинув чоловік і змарнувалося життя на чужій осоружній роботі (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- осоружний — (який викликає ненависть) ненависний, (який є недобрим) недоброзичливий. Словник синонімів Полюги
- осоружний — осору́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- осоружний — Остогидлий, немилий; ОГИДНИЙ, ГИДКИЙ; (ворог) ненависний, клятий. Словник синонімів Караванського
- осоружний — див. гидкий; ненависний Словник синонімів Вусика
- осоружний — -а, -е, розм. Остогидлий, немилий. || Огидний, бридкий. || Проклятий, ненависний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осоружний — ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Словник синонімів української мови
- осоружний — Осору́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осоружний — ОСОРУ́ЖНИЙ, а, е, розм. Остогидлий, немилий. Жінки, навпаки, судили Якова і разом своїх чоловіків: такі вони усі осоружні, каторжні!... Словник української мови в 11 томах
- осоружний — Осоружний, -а, -е Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363. Словник української мови Грінченка