1. Словник української мови у 20 томах

осотати

ОСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, діал.

Обплутати.

* Образно. Солодкий сон чіпким павутинням осотав усе тіло [Ганни] (В. Козаченко);

// перен. Повністю заволодіти ким-небудь.

А тепер так осотали його справи, що він зовсім уже не помічає її біля себе? (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осотати — осота́ти дієслово доконаного виду оплутати діал. Орфографічний словник української мови
  2. осотати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Оплутати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осотати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. осотати — ОСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Оплутати. А тепер так осотали його справи, що він зовсім уже не помічає її біля себе? (Вільде, Сестри.., 1958, 549); Солодкий сон чіпким павутинням осотав усе тіло [Ганни] (Коз., Сальвія, 1959, 26). Словник української мови в 11 томах