остеохондроз
ОСТЕОХОНДРО́З, у, ч., мед.
Дистрофічний процес у кістковій і хрящовій тканинах, що супроводжується болями і обмеженням рухливості.
Вимальовується модель остеохондрозу як захворювання порушеної біомеханіки хребта (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остеохондроз — -у, ч. Захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща і підлягаючої кісткової тканини. Остеохондроз хребта — захворювання хребта, яке характеризується дистрофією та стоншенням міжхребцевих дисків, розростанням остеофітів тіл хребців та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови