остеохондроз
остеохондро́з
-у, ч.
Захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща і підлягаючої кісткової тканини.
Остеохондроз хребта — захворювання хребта, яке характеризується дистрофією та стоншенням міжхребцевих дисків, розростанням остеофітів тіл хребців та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остеохондроз — ОСТЕОХОНДРО́З, у, ч., мед. Дистрофічний процес у кістковій і хрящовій тканинах, що супроводжується болями і обмеженням рухливості. Вимальовується модель остеохондрозу як захворювання порушеної біомеханіки хребта (із журн.). Словник української мови у 20 томах