остерігаючий
ОСТЕРІГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який остерігає кого-небудь від небезпеки.
– Не проклинайте його вже надто тяжко, ви ж мати... – почувся востаннє остерігаючий голос (О. Кобилянська);
// Уважний, сторожкий.
Пильним, остерігаючим оком стежить качка за небезпечним ворогом (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остерігаючий — остеріга́ючий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- остерігаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до остерігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- остерігаючий — ОСТЕРІГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до остеріга́ти. — Не проклинайте його вже надто тяжко, ви ж мати… — почувся востаннє остерігаючий голос (Коб., II, 1956, 238); Пильним, остерігаючим оком стежить качка за небезпечним ворогом (Шиян, Баланда, 1957, 73). Словник української мови в 11 томах