остигаючий
ОСТИГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який остигає.
В лісі притихло, тільки чути було млявий дзвін остигаючих кіс на сусідніх галявинах (В. Земляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остигаючий — остига́ючий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- остигаючий — ОСТИГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до остига́ти. В лісі притихло, тільки чути було млявий дзвін остигаючих кіс на сусідніх галявинах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 240). Словник української мови в 11 томах