1. Словник української мови у 20 томах

остистий

ОСТИ́СТИЙ, а, е.

1. Який має великі остюки.

Син милується остистим пучком, колос як перебраний!.. Сортове жито, зернисте (К. Гордієнко);

// Для якого характерні такі остюки.

Навколо .. плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці (М. Стельмах).

2. перен. Схожий на пучок остюків; колючий.

Німець мовчав, одстобурчивши остисту бороду (Панас Мирний).

3. спец. Який має вигляд ості, остей.

Вершини поперекових і остистих відростків хребців до 18 років .. лишаються вкритими хрящем (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остистий — ости́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. остистий — -а, -е. 1》 Який має великі остюки. 2》 перен. Схожий на жмут остюків; колючий. 3》 спец. Який має вигляд ості, остей. Остистий відросток анат. — відросток хребця, що відходить від задньої поверхні його дуги по серединній лінії. Остистий отвір анат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остистий — ОСТИ́СТИЙ (який має довгі або густі остюки; з остюками), ОСТЮКУВА́ТИЙ. Навколо, скільки оком кинеш, плюскотять на остистих нивах остисті й безості пшениці (М. Стельмах); Хліб був житній.., чорний і остюкуватий (Н. Кобринська). Словник синонімів української мови
  4. остистий — ОСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має великі остюки. Навколо.. плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці (Стельмах, II, 1962, 408); Син милується остистим пучком, колос як перебраний!..Сортове жито, зернисте (Горд., II, 1959, 325). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  5. остистий — Остистий, -а, -е Съ длинными остями. Остиста пшениця. Словник української мови Грінченка