остистий

Значення в інших словниках

1. остистий — -а, -е. 1》 Який має великі остюки. 2》 перен. Схожий на жмут остюків; колючий. 3》 спец. Який має вигляд ості, остей. Остистий відросток анат. — відросток хребця, що відходить від задньої поверхні його дуги по серединній лінії. Остистий отвір анат. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. остистий — ОСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має великі остюки. Син милується остистим пучком, колос як перебраний!.. Сортове жито, зернисте (К. Гордієнко); // Для якого характерні такі остюки. Навколо .. плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
3. остистий — ОСТИ́СТИЙ (який має довгі або густі остюки; з остюками), ОСТЮКУВА́ТИЙ. Навколо, скільки оком кинеш, плюскотять на остистих нивах остисті й безості пшениці (М. Стельмах); Хліб був житній.., чорний і остюкуватий (Н. Кобринська). Словник синонімів української мови
4. остистий — ОСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має великі остюки. Навколо.. плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці (Стельмах, II, 1962, 408); Син милується остистим пучком, колос як перебраний!..Сортове жито, зернисте (Горд., II, 1959, 325). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
5. остистий — Остистий, -а, -е Съ длинными остями. Остиста пшениця. Словник української мови Грінченка